Сайт 032.ua розпочинає серію інтерв’ю із керівниками районів нашого міста. Першим, з ким ми поспілкувалися, став голова Личаківського району Іван Лозинький. Він розповів нам, що думає про будівництво сміттєпереробного заводу на ТЕЦ-2, ремонт доріг та про скандальне будівництво.
Досьє: Іванові Лозинському 62 роки. З 2011 року очолює Личаківську районну адміністрацію, а до цього працював на аналогічних посадах у Сихівському та Галицькому районах Львова. Працює в постійній комісії архітектури, містобудування та охорони історичного середовища міськради Львова.
Одружений, виховує двох доньок.
Ви вже шість років працюєте головою Личаківського району. Розкажіть, що тут змінилося з 2011 року?
Всі ті зміни, які відбулися в нашому районі, напряму пов’язані з фінансуванням. За останні три-чотири роки ми отримали досить серйозну фінансову підтримку з бюджету розвитку. Якщо говорити конкретніше про наші досягнення, то ми особливу увагу звернули не тільки на дорожнє покриття, а й на пішохідну зону. І за ці 3 роки ми приблизно зробили 94-95 тисяч метрів капітального ремонту пішохідних, внутрішньо квартальних доріжок і магістральних доріг. Це не враховуючи того, що додаткові кошти були отримані з міського бюджету на великі вулиці, такі як Богданівська. Частина робіт була виконана до Євро-2012, а другу частину ми завершимо цього року. Ще є вулиця Мечникова, дуже багато було роботи, там в аварійному стані перебували колії. Крім того, цього року закінчимо ремонтувати вулицю Личаківську. Якщо брати все разом, наш район за останні роки отримав приблизно 200 мільйонів гривень в частині ремонту доріг та тротуарів. Ми набагато збільшили кількість озеленення, думаю, мешканці самі це бачать. Якщо брати по-житловому секторі, то тут місто профінансувало близько 80 мільйонів гривень. Це в основному ремонтувалися дахи будинків. На сьогодні, в нас немає критично аварійних дахів. Можна говорити, що ситуація в останні роки стала значно кращою. Район сьогодні досить активно розвивається.
З 2007 по 2011 рік ви очолювали Сихівську районну адміністрацію. Де було найважче працювати – в Сихівському районі чи в Личаківському?
Ще до того, як очолити Сихівський район, я очолював районну адміністрацію в Галицькому районі. Найскладніша робота була саме там. Населення Галицького району складало 186 тисяч і потік людей постійно збільшувався за рахунок туристів, студентів. Плюс, криміногенна обстановка негативна: постійні кишенькові злочини, пограбування квартир. І все це відбувалося просто на очах. Потроху ситуацію вдалося владнати, але той досвід я запам’ятав на все життя.
Які проблеми в Личаківському районі так і не вдалося вирішити?
Основна наша проблема – центральна частина, яка входить в історичний ареал. Там є каналізаційний колектор, який проходить під житловими будинками. Немає ніяких креслень куди він веде. Колектор старий, має багато керамічних вставок. З таким об’єктом дуже важко працювати. Є ще питання з дворами, які треба доопрацьовувати, особливо закритого типу. Туди не часто потрапляє сонце, тому поширюється вологість, яка шкодить будинкам та іншим об'єктам.
Ще необхідно завершити ремонт магістральної вулиці - Пасічної, особливо ту частину, яка веде до вулиці Зеленої. Вирішуємо також проблему із каналізуванням, адже колись близько 12% наших вулиць були без каналізації. Ми активно працюємо над цим. Вже провели каналізування на вулицях Старознесенській, Новознесенській, Туркменській, на вулиці Корейській зараз робимо. Тому це питання постійно стоїть на порядку денному, але воно досі залишається відкритим. Хоча відчутно, що сморід, на який останнім роками скаржились львів'яни – зник. Окремі випадки є, але все залежить від погоди.
Ще треба завершити ремонт вулиці Богдана Хмельницького, яле я в цьому питанні дуже розумію міського голову. Тут краще виділити гроші на вулицю Замарстинівську, яка просто в жахливому стані. Якби не наша сміттєва проблема, ми би виконали ще більше, а так відбулося скорочення фінансування в комуналку, в дитячі садочки, школи, аби вирішити цю кризу зі сміттям.
Львів’яни цікавляться, коли нарешті відремонтують каналізацію на вулиці Таджицькій?
Ми поставили два нові дощоприймачі не перетині вулиць Таджицька – Пасічна. На жаль, коли була остання злива, вони не спрацювали чомусь. Наразі ми працюємо над вирішенням цієї проблеми, я думаю, що з наступного тижня ми це питання вирішимо. Але в цілому, вулицю ми вже довели до ладу.
Іван Степанович, розкажіть, як часто Ви спілкуєтеся з мешканцями району?
Кожного другого тижня відбувається прийом мешканців Личаківсього району. На цей прийом записується 10-13 осіб. Люди мають різні питання. Крім цього, кожну першу середу місяця о 17:00, проводимо загальні сбори з ОСББ, ЖБК, ЖК. Працюємо з їхніми головами, вирішуємо різноманітні питання. Кожного вівторка ми спілкуємося із нашими підприємствами, підрядними організаціями. Мешканці теж мають якісь проблеми, або пропозиції щодо ремонтів. Кожен наш робочий день розписаний конкретно на кожну вулицю.
З минулого року на території вашого району триває ремонт аварійного будинку на вулиці Личаківській, 97. Скільки загалом є таких аварійних будинків в районі?
В Личаківському районі, фактично, є 10 таких будинків. Слава Богу, що цього року ці роботи почав виконувати Департамент ЖКГ, він є замовником робіт і розпорядником коштів. Минулого року ми майже закінчили ремонт будинків на вулиці Вузькій, а ще почали капітальний ремонт будинку на вулиці Личаківській,97, цього року ми завершимо роботи. Ще у 2017 році закінчимо ремонтувати будинки на вулиці Мучній. Наскільки я знаю, в черзі на ремонт ще будинок на вулиці Личаківській,60. Загалом, цього року ми ремонтуємо п’ять аварійних будинків із десяти.
Щодо будинку на вулиці Личаківській, 97, то роботи тривають задовго тому, що триває перемуровка фронтонів, укріплення фундаментів, з підвалу прибирали сирість, ремонтували каналізації, перекрили повністю покрівлю. Міський голова спочатку хотів, аби цей будинок ремонтував інвестор, але мінімум п’ять організацій порахували, що комерційно це невигідно. Тому місто свої кошти вклало. По кошторису там заплановано більше 2 мільйонів гривень. У 2016 році ми використали 600 тисяч гривень, а 2017 — 400 тисяч гривень. Цього року цей будинок ми здамо в експлуатацію.
Рятуємо житловий фонд, бо не маємо іншого виходу. Рахуйте, що більше 30 тисяч населення, а черга щодо виділення житла, практично не просувається. Не будуються квартири на продаж. Жодна квартира не звільнилась, бо всі приватизовані. В першу чергу виділяємо квартири нашим захисникам, учасникам АТО, потім багатодітним сім’ям. Дуже складно все, черги не просуваються і напевно вже не буде вона діяти.
А скільки коштів передбачено на розвиток району цього року і що планують зробити?
В основному, кошти розподілені так: 25 мільйонів ми маємо на тротуари та міжквартальні дороги і близько 15,5 мільйонів на житлове господарство — це поточний ремонт, капітальний ремонт покрівлі, каналізаційних, інженерних мереж. Станом на сьогодні, половину із виділених коштів ми вже освоїли. Далі роботи продовжуємо, робота довзоляє, фінансування є. Головне, щоби була якість робіт.
У Львові досить активно триває ремонтна кампанія. Які дороги у Личаківському районі потребують нагального ремонту?
Наразі ми виконуємо дуже великий об’єм робіт з каналізування вулиці Тракт Глинянської. Після цього ми замостимо і приведемо її в порядок. Також триває капітальний ремонт на вулиці Корецькій, в районі Новознесення, починаємо ремонт вулиці Туркменської. Працюємо в дворі на вулиці Тракт Глинянській, 140 та 153а.
Відбувся тендер на ремонт вулиці Голубця, яку повністю каналізували минулого року. Це велика вулиця, ми зробимо кільце, аби з вулиці Голубця можна було проїхати на вул.Дріжджову і виїхати поруч із дріжджзаводом.
Планували цього року відремонтувати вулию Пасічну та вулицю Богдана Хмельницького на ділянці від вул.Опришківської до вулиці кільця. На жаль, цього року, напевно, нам не вдасться виконати задумане.
Як Ви ставитесь до можливого будівництва сміттєпереробного заводу на вулиці Пластовій?
Це питання ми вже обговорювали, адже сміттєва криза зачепила всіх. Звичайно, що мешканці району спочатку несхвально до цього поставилися. Були різні думки. Є одна ціль — аби це дійсно був завод, а не звалище. Якщо це об’єкт по глибинній переробці сміття, якщо будуть якісь пільги прилеглим територіям, від цього ніхто не відмовиться. Є приклад Кракова, де в центральній частині міста функціонує такий завод. Обов’язково треба пільги для мешканців прилеглих територій, де буде працювати завод, аби тільки там не облаштували сміттєзвалище.
Щодо моєї позиції, то я особисто підтримую ідею збудвати сміттєпереробний завод на території ТЕЦ-2. Думаю, що мешканці також не будуть проти.
Іване Степановичу, у червні цього року Личаківський районний суд виніс рішення демонтувати семиповерховий будинк, який будували на вулиці Личаківській, 259. Розкажіть, яка наразі ситуація з новобудовою?
Справа в тому, що коли суд виносив рішення щодо цього питання, цим питанням займався юридичний департамент ЛМР. В останній момент будинок був перепроданий на іншу компанію, як так вийшло я не знаю. Наскільки мені відомо, тепер необхідно цю судову процедуру пройти знову. Там все починається фактично, з нуля.
Читайте також на нашому сайті:
Маркіян Лопачак про конфлікт Свободи із міським головою і про критичну ситуаціюіз сміттям.
ІринаОршак— про депутатство у ЛМР, екологічні проблеми Львова та життя на Рясному.