30-го травня 2016 поблизу Львова сталася трагедія на сміттєвому полігоні ТПВ, яка забрала життя трьох рятувальників та працівника комунального підприємства “Збиранка”. За рік часу після трагедії, Грибовицьке сміттєзвалище таки закрили для експлуатації, а тема вивезення побутових відходів стала чи не найболючішою для нашого міста.
В цьому тексті ми зібрали для вас усю інформацію про те, як розслідується трагедія і що зараз із сміттєзвалищем.
Що сталося?
28-го травня 2016 року на сміттєвому полігоні у Великих Грибовичах спалахнула масштабна пожежа. Гасіння пожежі тривало впродовж двох днів, а 30 травня, коли рятувальники практично ліквідували займання, на полігоні стався зсув сміття. Внаслідок цього під завалами опинились троє працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій у Львівській області, тіла яких знайшли без ознак життя уже наступного дня. Серед тих, хто потрапив під завал сміття, ймовірно, був й еколог комунального підприємства "Збиранка", адже 30 травня чоловік зник безвісти. Його не знайшли досі.
Хто загинув.
Серед тих хто загинув на Грибовицькому сміттєзвалищі були:
Юрій Рудий, 28 років – начальник ДПРП-48 м. Рава-Руська, майор служби цивільного захисту,
Андрій Вненкевич, 32 роки – начальник караулу ДПРЧ-17 м. Жовква, капітан служби цивільного захисту.
Богдан Юнко, 27 років – пожежний-рятувальник ДПРЧ-17.
Під завалами сміття також опинився 61-річний еколог, працівник ЛКП “Збиранка” Олександр Бутін, однак тіло чоловіка так і не знайшли.
Кримінальні справи та розслідування.
Рослідування причин, які спричинили обвал сміття на полігоні та смерть чотирьох людей, тривають досі. Дві справи, щодо працівників ЛКП “Збиранка” та департаменту ЖКГ, перебувають на розгляді в суді. А матеріали ще однієї справи – щодо посадовців міської ради Львова, наразі перебувають в прокуратурі Тернопільської області. Підозру нікому із чиновників досі не оголосили.
За рік часу з моменту трагедії на сміттєзвалищі у Великих Грибовичах, правоохоронці спромоглися встановити лише точну причину пожежі, яка сталася на полігоні 28-го травня 2016 року та спровокувала зсув сміття. Для встановлення причин викликали експертну групу із Харкова. Саме вона з’ясувала, що пожежа виникла через самозаймання неущільнених твердих побутових відходів.
“Фахівці із Харкова спілкувались із учасниками подій та працівниками підприємств та установ, які мали стосунок до цієї справи. Експерти зробили висновок, що немає підстав вважати, що це був підпал полігон”, - розповів нещодавно журналістам начальник відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Львівської області Остап Сидор.
Даних щодо умисного підпалу або щодо загорання через інші сторонні фактори експертиза не виявила. При цьому, незадовільний технічний стан полігону, який не відповідав вимогам нормативних документів став технічною причиною настання вказаного нещасного випадку.
Рекультивація Грибовицького сміттєзвалища.
Одразу після трегедії на Грибовицькому сміттєзвалищі, сміття туди перестали вивозити, а міські чиновники заговорили про рекультивацію.
В березні цього року влада Львова підписала договір про співпрацю із французькою компанією “Egis”, яка за грантові кошти у розмірі 650 тисяч євро має підготувати комплексне дослідження та стратегію міста у сфері поводження з відходами. Основним завданням французьких фахівців було скоригувати існуючий проект рекультивації Грибовицького сміттєзвалища.
За висновками іноземних експертів, проводити рекультивацію полігону за існуючим проектом можна. Сам процес рекультивації займе близько п’яти років, а розпочатися він має вже наприкінці 2017 року.
“Ця рекультивація повинна відбуватися в декілька етапів і тривати довший період часу. Тут враховано кілька аспектів – це стабільність цього сміттєзвалища, робота з фільтратами, а також наявність газу на цьому сміттєзвалищі. Ми зараз розробляємо різні технічні рішення”, - зазначив представник французької компанії "Egis" Крістофер Раунд.
Стабілізаційні роботи.
Нині на Грибовицькому сміттєзвалищі необхідно провести протиаварійні, стабілізаційні роботи. В першу чергу укріпити дамбу, аби уникнути забрудення річок інфільтратами. Цей процес був зупинений ще у лютому, через протести мешканців сіл Малехова та Грибовичів, а також через довгий процес оформлення документів. Наразі проект будівництва дамби вже пройшов держекспертизу в Києві. Тепер місто ще чекає на рішення Малехівської сільської ради про відведення земельної ділянки під дамбу.
Сміттєпереробний комплекс.
Його наразі так і не збудували. Більше того, донедавна не було навіть придатної земельної ділянки для будівництва заводу. Так, у січні цього року за дорученням прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, губернатор Львівщини Олег Синютка виділив Львова земельну ділянку на території колишніх гірничо-хімічних підприємств Яворівського ДГХП «Сірка», де б мали збудувати сміттєпереробний завод. Однак згодом виявилося, що ділянка є непридатною для такого будівництва, і від неї відмовилися. Згодом місто отримало ще одну ділянку – біля села Добряни Миколаївського району, що за 28 кілометрів від Львова. Згодом виявилося, що земельна ділянка перебуває у власності або ж в оренді в Миколаївського цементного заводу.
А нещодавно, французькі фахівці “Egis”, запропонували будувати сміттєпереробний завод на околиці міста, поблизу ТЕЦ-2, що у Личаківському районі.
"Цю ділянку рекомендовано також з огляду на доступність та наявність інфраструктури”, - зазначають експерти із Франції.
Натомість, міський голова Львова впевнений, що перший етап робіт з будівництва сміттєпереробного комплексу розпочнеться у Львові вже наприкінці цього року.
Сміттєвий колапс у Львові продовжується.
В місті щодня рахують кількість переповнених сміттєвих майданчиків. ТПВ вивозити нікуди, полігони інших областей України приймати львівські відходи не хочуть.
Великі надії покладалися на Меморандум про прийом ТПВ зі Львова, який в квітні підписали мери 13 міст Львівщини. Однак станом на сьогодні, сміття зі Львова приймають лише 4 міста з області.