Благими намірами вимощена дорога в пекло.
Семюел Джонсон
На минулому тижні РНБО України прийняв дуже важливе рішення про повне припинення вантажного транспортного сполучення з окупованими територіями Донбасу.
Після того, як у відповідь на блокаду ОРДЛО активістами «Самопомічі» та добровольцями АТО ватажки «ДНР» і «ЛНР» прийняли рішення про власну «блокаду» України і «націоналізацію» підприємств української юрисдикції, таке рішення було прогнозоване. У президента України Петра Порошенка не залишалося іншої альтернативи, як перехопити прапор протесту і легалізувати блокаду окупованих територій.
Після захоплення бойовиками українських підприємств Донбасу, гасло «торгівлі на крові» з популістського став цілком реальним. На жаль, але блокада ОРДЛО, незважаючи на найкращі наміри учасників акції, в реальності дала привід до того, щоб остаточно відрізати економіку Донбасу від України.
Її можна було вітати, якби економічний колапс ОРДЛО прискорив би звільнення Донбасу. Однак це, на жаль, не так. Те, що в Північній Кореї щорічно зменшується порція рису, на жаль, ніяк не позначається на міцності режиму Кім Чен Ина. Поки рішення РНБО прийнято як тимчасове. Його скасування зумовлено двома важливими вимогами. Повернення бойовиками віджатих підприємств і реалізація пунктів 1-2 Комплексу заходів по виконанню Мінських домовленостей - припинення вогню і відведення важкого озброєння від лінії розмежування. Тому, судячи з усього, блокада ОРДЛО - це надовго, можливо, до повного визволення Донбасу.
Чому блокада - це погано і що втратила Україна
Безглуздо кричати прокляття вслід потягу, що поїхав, але все ж наведемо кілька фактів, щоб пояснити, що торгівля з ОРДЛО не є автоматична торгівля з Росією чи з терористами.
Так, до речі, і з Росією нам, на жаль, необхідно, саме необхідно, підтримувати торгово-економічні відносини. Безумовно, поступово їх потрібно звести до мінімуму. Але сьогодні ми отримуємо приблизно половину ядерного палива для наших АЕС з Росії. Давайте влаштуємо блокаду і знищимо «назло» Росії енергосистему країни. У нас є шанс в майбутньому перевести всі АЕС на американське ядерне паливо, але для цього потрібен час.
Львівська міськрада запропонувала націоналізувати підприємства, які контролюються російським окупантом. Чи знають депутати, що згідно всіх міжнародних норм при націоналізації держава зобов'язана виплатити власнику «справедливу ціну», а інакше власники звернуться в міжнародні суди і легко їх виграють. Чи є сьогодні в бюджеті України мільярди доларів для націоналізації або виплати за позовами - питання риторичне.
До речі, незважаючи на гібридну війну, чарівний Львів продовжують відвідувати тисячі російських туристів, які підтримують економіку міста. Їх теж треба вигнати? Чи все ж таки добре, що тисячі росіян бачать, як у столиці "бандерівщини" можна говорити спокійно російською мовою і власними очима побачити, що Кисельов і Соловйов несуть з російських телеекранів повну маячню про Україну.
Багато людей, що вітають блокаду, погано розуміють зв'язок між видобутою на окупованій території тонною вугілля або виплавленою та проданою за кордон тонною металу і своїм особистим добробутом, а він таки є.
Нагадаємо, що підприємства української юрисдикції в ОРДЛО давали країні два мільярди валютної виручки і це підтримувало стабільність національної валюти. А 32 мільярди гривень податку йшли в тому числі на українську армію і на виплату пенсій.
За підрахунками експертів, Україна без віджатих підприємств втратить приблизно два відсотка зростання ВВП, а гривня в результаті погіршення зовнішньоторговельного платіжного балансу може просісти до 30 гривень за долар.
Як заявив Порошенко, українські підприємства в ОРДЛО залишалися своєрідними якорями неньки на Донбасі, де люди жили за українським законодавством і отримували зарплату в гривнях. У разі звільнення Донбасу вони миттєво вбудовувалися б в українську економіку, а тепер...
Що буде з ОРДЛО
Судячи з інформації, що приходить з окупованих територій, багато націоналізованих підприємств вже зупинилися. Тисячі працівників пишуть заяви на розрахунок. Частина з них піде на роботу до нових «власників», але, як правило, вже зі значним зменшенням зарплати і скороченням соціального пакету.
Так, на одній з «націоналізованих» шахт стався цікавий діалог з новими «власниками»:
- Скільки ви отримували?
- 12-14 тисяч.
- Ось, а тепер будете отримувати 16 тисяч.
- Ідіоти, ми в гривнях стільки отримували.
- Ну ні, стільки ми платити вам не зможемо.
Вже зараз можна припустити, що після того як російські металургійні барони Алішер Усманов і Олексій Мордашов відмовилися продавати на зовнішній ринок під виглядом російського віджатий в ОРДЛО метал, перспективи «націоналізованих» заводів і шахт досить погані. За кілька місяців, коли Захарченко і Плотницький остаточно зрозуміють, що збувати продукцію нікуди, вони пустять їх «під ніж». Дорогі верстати та цінне обладнання або вивезуть до Росії, або просто продадуть за ціною брухту.
Після звільнення Донбасу Україна замість підприємств, що приносять валютний прибуток, отримає порожні корпуси колись процвітаючих промислових гігантів.
Внутрішньополітичний пасьянс
У блокади ОРДЛО було два потенційних бенефіціара та спонсора: мер Львова і лідер партії «Самопоміч» Андрій Садовий і український олігарх Ігор Коломойський.
На думку нардепа Володимира Ар'єва, Коломойський від блокади збирався отримати конкретний фінансовий гешефт.
«Зараз триває реконструкція частини ТЕЦ для заміни газу і висококалорійного антрациту і планується реконструкція ще частини електростанцій. У Коломойського на Кременчуцькому НПЗ виробляється певна кількість мазуту, який для енергетики є також вчорашнім днем, але куди-то продати його все одно треба. Питання - на сотні мільйонів гривень. Тому кінцева мета блокади (правда, не єдина, а лише бізнес) - змусити уряд залишити після реконструкції ТЕЦ гарантовані опції під купівлю мазуту у Укртатнафти».
Також не варто забувати, що Коломойського сильно нервують вимоги після націоналізації «Привату» розплатитися за боргами перед державою.
Андрій Садовий до недавнього часу вважався одним з фаворитів президентської гонки. Але проблеми зі сміттям, які київська влада аж ніяк не допомагала йому вирішити, коштували львівському меру декількох пунктів у президентському рейтингу. Перед затриманням блокадників на станції Кривий Торець Порошенко намагався умовити Садового вирішити питання за чашкою чаю. Але, судячи з усього, не вийшло.
Як знати, якщо б фронтменами блокади були не відомі своїми «високими моральними якостями» нардепи Парасюк і Семенченко, то, можливо, рейтинги Садового та «Самопомічі» дійсно зросли б до небес. Але потворна поведінка колишнього сотника Майдану на блокпосту в Слов'янську, чергова бійка Парасюка з поліцейськими під прикриттям депутатської недоторканності — показали неблаговидне «обличчя блокади».
Ну, а репутація (або те, що від неї залишилося) колишнього комбата «Донбасу» нардепа Семена Семенченко постраждала ще більше. Він як піп Гапон, за дивним збігом обставин, завжди зникає в розпал бою або бійки з місця подій. Засновник «Азова» нардеп Андрій Білецький прямим текстом назвав Семенченко-Гришина «лайном».