Часто львів’яни та гості міста гуляють в місті, але через заклопотаність або цікавого співрозмовника не помічають речей, які прикрашають наше місто, роблять його особливим та надзвичайним. Тому ми вирішили створити на нашому сайті новий фотопроект під назвою «Львів в об’єктиві» . Перший матеріал нашого фотопроекту присвячений вуличній поезії Львова. Готові? Тоді запрошуємо на екскурсію.
Розпочинаємо нашу прогулянку на просп. Чорновола, 101.
Cаме тут можна прочитати вірш Т. Шевченка “Ой чого ти почорніло, зеленеє поле?” поряд з яким зображено вежу Донецького аеропорту.
Вирушаємо в сторону центру і на проспекті Чорновола, 41 читаємо уривок із вірша «Лебеді материнства» Василя Симоненка:
Ідемо по пр. Чорновола, повертаємо на площу Різні, зустрічаємо людей, які стоять і чекають на автобус, а ще бачимо, що стіни тут теж розписані віршами. Напевно, щоб люди не нудьгували, коли стоять і чекають трамвая автобуса на Сихів :)
Дуже багато вуличної поезії можна побачити на вулиці Гонти:
Ідемо на площу Музейну. Тут знаходимо вірш «Думи мої, думи мої» Тараса Шевченка:
На зупинці біля церкви Анни - патріотична поезія Злати-Зоряни Паламарчук. Ми не могли її оминути увагою. Дивіться і справді дуже гарно написано:
На вулиці Князя Романа перехожі можуть прочитати поезію Іздрика:
А на вул. Ференса Ліста можна прочитати романтичну поезію "Очима ти сказав мені: люблю" від Ліни Костенко. А ще можна побачити, як хтось зіпсував перший рядок вірша і дописав "Очима ти сказав мені: люблю капусту":
Ідемо далі. І на вул. Валовій зустрічаємо уривки із поезії Сергія Жадана:
А на вулиці Друкарській читаємо поезію Ю. Покальчука:
Продовжуємо нашу прогулянку. Проходимо повз театр. ім. Лесі Українки. Приглядаємося і помічаємо вірш Лесі Українки на вулиці Городоцькій:
До речі, інтимну лірику Лесі Українки можна прочитати на вулиці Друкарській. Тут розмістили вірш «Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти», написаний ще у 1900 році:
Як ви уже встигли зрозуміли у Львові дуже люблять поезію Л. Українки. А і ще її вірш можна прочитати на вул. Садовій:
Знаходимо вуличну поезію і на вулиці Вороного,3:
Поезію Жадана читаємо не лише на стіні, що на вул. Валовій, а й на вулиці Лесі Українки:
А ще на вул. Лесі Українки можна прочити ось таке гасло «Горизонт — це межа для нашого погляду». Хмммм... щось у цьому є, тому ідемо далі.
Бачимо на вулиці Лесі Українки цитату із пісні Кузьми Скрябіна:
А на початку вулиці Пекарської зустрічаємо, ось такий чудовий надпис: "Свобода - це не лише брати і не давати хабарів". Хммммм цікаво, чому це послання залишили себе тут:) Якщо знаєте відповідь, то пишіть у коментарях.
На вулиці Поповича можна прочитати уривок поезії Жадана:
Закінчуємо нашу прогулянку у проїзді «Крива Липа», читаючи вірш Сосюри «Так ніхто не кохав»: