Федір Якименко у вітальні Барвінського

У часи війни ми як ніколи розуміємо важливість збереження нашої історії та мистецтва. Львів, місто великих митців і багатих культурних традицій, завжди був музичним серцем Галичини. Саме тут творив Василь Барвінський — один із найвизначніших львівських композиторів. Його життя було сповнене успіхом й натхненням, проте жорстокий вирок долі обірвав усе, над чим він працював: десятиліття в таборах і втрата рукописів, що були знищені радянською владою.

Історія Барвінського завжди мене вражала й надихала, тому я прагну зробити його музику знаною не лише в Європі, де я вже записала диски з його творами, а й у Львові, де, на мою думку, його музика ще недостатньо часто звучить на концертах.

Сьогодні ми маємо спрямувати всі сили на те, щоб українська музика звучала і посідала гідне місце в культурному житті. Саме тому я ініціюю серію концертів “Барвінський запрошує”, де музика Барвінського стане центральним елементом кожної програми. Музиканти матимуть можливість додавати й твори інших композиторів, але за умови, що вони знайдуть зв’язок із життям або творчістю Барвінського, формуючи таким чином свою концепцію. Важливим елементом будуть також розмови про життя композитора, ключові події в житті міста, його сучасників тощо.

Віоліна Петриченко

До вітальні Барвінського завітав Федір Якименко. Два композитори, такі різні, але водночас близькі у своїх прагненнях: поєднати український мелос із західноєвропейськими музичними формами, вплести народні інтонації у класичну традицію. Василь Барвінський та Федір Якименко – видатні представники української музики, які, попри життєві випробування, зберегли національну ідентичність у своїх творах.

Їхні творчі шляхи переплелися з Прагою – містом, що стало важливим осередком українських митців у першій половині ХХ століття. Барвінський знайшов тут творче натхнення, а для Якименка Європа стала другим домом у роки еміграції. Федір Якименко, вихованець Петербурзької консерваторії, пройшов шлях від академічної освіти до витонченого імпресіонізму. Народжений у Харкові (1876), він зарекомендував себе як піаніст і композитор, що майстерно поєднував європейські традиції з українськими мотивами. Його життя було сповнене подорожей – від Харкова і Петербурга до Москви, Тифліса, а згодом Парижа, де він знайшов останній прихисток. Саме в еміграції він шукав власну музичну мову, що відображала його академічний досвід і душу українського народу. Його музика пронизана українським колоритом. Так, у циклі «Шість українських п’єс для фортепіано в чотири руки»(1925) – «Думка», «Танець», «Пісня», «Весілля», «Листопад», «Гречаники»– народні мотиви звучать крізь витончену гармонію імпресіонізму. Інший знаковий твір – «Зоряні мрії»– переносить слухача у світ містичних образів, наповнених символікою зоряного неба. Концертна програма дає змогу простежити його творчий шлях – від перших європейських експериментів до пізніх творів, де українські мотиви набувають нового, сучасного звучання. На відміну від Якименка, Василь Барвінський присвятив більшу частину життя Україні, розвиваючи національну музичну освіту. Його стиль поєднує романтичну експресію з ліричною чуттєвістю, а в його музиці відсутнє тяжіння до космічної тематики, притаманне Якименкові. Одним із визначних творів Барвінського є Соната Des-dur (1910) – монументальний тричастинний цикл, що вражає оркестровістю фортепіанного письма. Хоча тематичний матеріал не базується на конкретних народних мелодіях, ладові інтонації свідчать про вплив української музики. Використання фуги у фіналі, оркестрова барвистість і тематична цілісність демонструють глибоке занурення в романтичні традиції. Термін «празька школа» часто застосовують до українських митців першої половини ХХ століття, які змушені були емігрувати до Європи. Прага в той час була центром музичного життя, місцем зустрічі талановитих українців із провідними європейськими композиторами. Для Барвінського це місто стало символом творчого оновлення, а сьогодні так і хочеться уявити, як він запрошує Федора Якименка до Львова – у власну вітальню, наповнену звуками рідної музики.

Виконавці:

• Віоліна Петриченко, фортепіано
• Олександр Олійник, фортепіано
• Ростислав Федина, фортепіано

Програма:

Федір Якименко (1876–1945).Чотири п’єси тв. 41 для фортепіано в чотири руки (1905)

«На Альпах весною»

• «Місячне сяйво на руїнах Римського Форуму»
• «У Люксембурзькому саду. Діти»
• «Під дахами собору в Парижі»
• «Зоряні мрії» тв. 42. Присвята Камілю Фламаріон (1907)
• «Сяйво місяця»
• «Сатурн, велична сфера, світило смертного лику!…»
• «Зорепад»
• «Вранішня зоря» (Венера) «…світило любові…мов палкий маяк, вічно жевріючий у зірковому океані…»

Балада (1925). Присвята Борису Камчатову

«Таємнича мрія». Присвята м. Ерман-Росіньйоль

Василь Барвінський (1888–1963).Соната для фортепіано Des-dur (1910)

• Allegro moderato
• Andante sostenuto – Allegro scherzando
• Andante sostenuto

Федір Якименко.Шість українських п’єс для фортепіано в чотири руки, тв. 71 (1925)

• Думка
• Танець
• Пісня
• «Весілля»
• «Листопад»
• «Гречаники»

За підтримки Vere Music Fund