Виставка “Репресовані голоси” зображає багатогранність репресій у суспільстві – не лише в політичному або правовому контексті, але й у культурному, соціальному та психологічному. Це історії людей, чиї голоси заглушені страхом, соромом або невидимими бар’єрами, що їх відділяють від суспільства.
Картини на виставці розповідають про тих, хто опинився на периферії, чиї проблеми залишаються невизнаними, чиї емоції стираються з плином часу, і хто продовжує боротися з внутрішніми і зовнішніми обмеженнями. Ці репресії можуть бути наслідком суспільного неприйняття, соціальної ізоляції, культурних табу або особистих переживань, що відбирають у людей можливість бути почутими та зрозумілими.
“Ці картини – чергова можливість переглянути наше ставлення один до одного та до подій минулого. Згадати, що є щось, поза цим, теперішнім моментом. Є ті, кому потрібна наша допомога, підтримка та розуміння”, – коментує художник Гліб Рахманін.
“Репресовані голоси” – це заклик до усвідомлення, до розкриття невисловленого і приглушеного, до визнання різноманітності людського досвіду та права кожної особистості на власний голос, на власну правду.