Виконавці:
- Даніель Комонько, скрипка
- Гудні Емільсон, диригент
Програма:
- Леопольд Моцарт. «Катання на санчатах» (Schlittenfahrt) з Дитячої симфонії (1755)
- Фелікс Мендельсон. Концерт для скрипки з оркестром мі мінор тв. 64, MWV O 14 (1844)
- Вольфганг Амадей Моцарт. Симфонія № 41 «Юпітер»до мажор, К.551 (1788)
Черговий вечір з Академічним симфонічним оркестром Львівської філармонії обіцяє знайомство з креативними та новаторськими композиціями свого часу.
Музика Моцарта-батька, шанувальника карнавальних свят, була написана за декілька тижнів до народження його сина-генія Вольфганга. Це радісний провісник щасливого дитинства, спогад про зимові пустощі та жартівлива вистава, у якій оркестр постає майстерним живописцем картини останньої частини “Дитячої симфонії” — «Катання на санчатах»!
На сцені цього вечора виступить і Даніель Комонько, юний скрипаль, що солюватиме в одному із найскладніших концертів для скрипки з оркестром. Твір Мендельсона, як і моцартівський, вимагає безупинної точності й делікатності. Велика каденція в першій частині, яка елегантно переходить до повернення широко відомої, ліричної основної теми, є одним з найкрасивіших епізодів цього твору.
Під орудою відомого диригента з Ісландії, Гудні Емільсона, пролунає і остання симфонія Вольфганга Моцарта з назвою “Юпітер”. Виняткова потужність Симфонії № 41 полягає в її витонченій структурі. У початковій частині композитор завдяки контрастному мотиву (спочатку пишноту tutti, потім співучій партії скрипки) віртуозно використовує сонатну форму; у третій частині він перевертає умовності танцю менует з ніг на голову, постійно зміщуючи його акценти, і таким чином дивуючи слухачів.
Саме в останній частині твору Моцарт створює особливу взаємодію п’яти різних тем, використовуючи фугу, що нарощується шар за шаром. Цей контрапунктичний стиль був дуже популярний насамперед в період бароко і був пріоритетним для використання саме у творах для сольних інструменталістів. Той факт, що Моцарт використовує повний оркестр, надає цій фузі безпрецедентної величі.