Побувавши на віддаленому острові поблизу Шотландії, де, за легендами, середньовічний королівський замок поступився місцем дивовижній печері, 21-річний геній Мендельсон створив особливу концертну увертюру. Вона є одним із перших романтичних зразків творів, що змальовують континуум вражень самотнього мандрівника, який споглядає могутню й приголомшливо красиву картину розбурханого моря та незворушних берегів.
За рік до початку написання своєї Четвертої симфонії фінський митець Ян Сібеліус зустрівся з багатьма своїми сучасниками в Європі — Арнольдом Шенбергом, Ігорем Стравінським та іншими. А його зустріч з їхньою музикою викликала кризу в його власному композиторському житті. У листі до друга він визначив Симфонію № 4 як протест проти тогочасних музичних тенденцій: «У ній немає абсолютно ніякого цирку».
Подібно до цього твору, філософським роздумом над сучасністю постає Камерна симфонія № 3 для флейти з оркестром українця Євгена Станковича (1942). У її концепції — протиставлення нестримного руху вічності одинокому голосу однієї людини, що підіймається над марністю буття. Завершуватиме ж програму другого концерту сезону Академічного симфонічного оркестру цикл «Слов’янських танців». Найхарактерніші ритми Богемії та Моравії, а також добре знайомі танці інших слов’янських народів оживуть у майстерному переосмисленні чеха Дворжака.