Серія робіт “Жінка у синіх тонах” присвячена в першу чергу українській жіночності.
У цих роботах переосмислені гуцульські співанки, українська коляда, і в загальному музичні уподобання художниці.
Мисткиня створювала свої роботи на основі переживань у цей момент. “Мистецтво для мене це гра, як гра джазового музиканта, який підловлюючи ритм і головну тему створює музику тут і зараз”, – говорить Анастасія Бонішко. Через повну імпровізацію передається настрій жіночих образів, які виринають в уяві мисткині.
Анастасія Бонішко народилася у сім‘ї піаністки і скульптора, саме тому візуальне мистецтво та музика мають для неї таку спорідненість. "Малювання нагадує мені музику, – говорить художниця. – Зараз я використовую візуальне мистецтво, як і в музиці, я віддаю перевагу імпровізації в роботі, оскільки це найчистіший прояв почуттів для мене.
Мій світ розгортається через лінії, форми, крапки та кольори. І хоч символіка переважно невимушена,врешті-решт, глядач має можливість пов'язати всі елементи і насолодитися злагодженою і унікальною композицією."