Лемківська пісня вражає та зачаровує своєю мелодійністю, ніжністю та щирістю. Але за надзвичайно гарними та виразними мелодіями стоїть трагічна історія цього народу. Попри примусову розлуку з рідною землею, домівками, горами, життя в постійному очікуванні на повернення, лемки зберегли звичаї, пам’ятали заповіти батьків та рідні пісні.
«Мої гори, мої бескиди, дороги, Карпати, будьте здорові!» –з усіх сторін лунало на вокзалі, де лемки прощались з батьківщиною.
Про гори, звичаї, природу й лемківська пісня: вільна та непередбачувана, як гірська ріка. Неповторна, як самі гори.
Виконавці: Наталія Дитюк, сопрано Олена Владиславська, фортепіано Ярослав Мигаль, віолончель Академічний Інструментальний Ансамбль «Високий Замок» (Андрій Яцків – художній керівник)
Вступне слово – доктор мистецтвознавства Любов КияновськаВедучий – Богдан Пастух
У програмі обробки лемківських пісень:
Твори Миколи Колесси
«Гори наши» «Там на горі» «Чи то мі ся видит» «З-поза гори місяць зишов» «Високий брежок» «Повідж же мі» «Одкаль павичка летіла» «Зозуленька кукат»
Василь Барвінський. «Колискова» з сюїти для віолончелі і фортепіано
Твори Івана Майчика
«Тече вода з-під явора» «Три-сем-дана» «Чорна гора неорана» «Зашуміла ліщина» «Піду горами»
Твори з ансамблем «Високий Замок»
«Гуцульський танець», обр. М. Скорика «Шуміла Ліщина», обр. М. Скорика «Вертай дівче»,обр. І. Майчика «Мати доню колисала», обр. Б. Сегіна «Буковинська полька» «Анничка», обр. А. Яцківа