Новела «Злодій» переносить нас в замкнений простір гуцульської хати. Серед ночі злодій заліз у комору Гьоргія. Господар, захищаючи своє, калічить незваного гостя. Він вирішує покликати за свідків сусідів та винести йому вердикт «жити чи умерти». Ґазди п’ють, говорять і поводяться так, наче вони прийшли до сусіда допомогти заколоти свиню. Несумірність злочину і кари, холоднокровна жорстокість селян пояснюється тим, що для них злодій на рівні з худобою, бо не належить до спільноти та чужий. Їх обурює, що злодій хоче поцілувати руку одному із сусідів, апелюючи тим самим до християнського співчуття, або ж, загалом, до універсального закону рівності всіх людей. Що переможе – здоровий глузд і милосердя, чи жорстокість у серцях та оковита, що забирає розум…