У лютому кав'ярня-галерея “Штука” запрошує на лекторій “До Рафаеля — після Рафаеля” доцента Українського католицького університету, кандидата мистецтвознавства Ігора Жука. Для участі необхідна реєстрація та передоплата у кав'ярні до 26 січня.
Наступний рік стане меморіальним роком Рафаеля Санті (1483-1520) – великого майстра, який, поряд з Леонардо да Вінчі та Мікеланджело Буонаротті, персоніфікує мистецтво Високого Відродження. Пропонований цикл об'єднає п'ять меморіальних лекцій з історії мистецтва до 500-х роковин смерті майстра.
ДАТИ: 6, 13, 20, 27 лютого і 5 березня.
ТРИВАЛІСТЬ: щочетверга з 18:30 до 20:00.
ЦІНА: 750 гривень.
МІНІМАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ УЧАСНИКІВ: 20 осіб.
ДЕТАЛЬНА ПРОГРАМА:
6/02/2020
– Творчість Рафаеля Санті як кульмінаційний пункт розвитку європейської художньої культури. Історія мистецтва: 500 років після Рафаеля, 3000 років до Рафаеля. Високе Відродження – «вісь історії мистецтва». Рафаель як персоніфікація Високого Ренесансу.
– Витоки Рафаелевої творчості. Його попередники в італійському мистецтві доби треченто і кватроченто.
– Джерельна база студій: наратив Джорджо Вазарі. Основні віхи життєпису. Періодизація: урбінський, флорентійський та римський періоди біографії Рафаеля.
– Ранні роки в Урбіно, двір герцогів Монтефельтро як осередок культури Ренесансу. Вчителі: Джованні Санті, П’єтро Перуджіно. Уроки умбрійської школи (Пінтуріккіо).
– Перебування у Флоренції, знайомство з Леонардо і Мікеланджело. Значення флорентійського досвіду.
- Переїзд до Риму, розквіт творчості. Римські патрони: папи Юлій ІІ та Лев Х, кардинал Біббієна та ін. Стислий вступний огляд творчості Рафаеля, загальна класифікація корпусу творів.
13/02/2020
– Рафаель Санті як геній сакрального образу, його місце в історії християнського мистецтва. Вівтарні образи Рафаеля.
– Мадонни Рафаеля. Еволюція образу Богородиці від романської скульптури до творів майстрів сьєнської і флорентійської школи (Дуччо, Фра Анджеліко, Філіппо Ліппі і т. д.).
– Ранні образи Рафаеля (вівтарі Колонна, Одді; перші Мадонни: «Мадонна Коннестабіле» та ін.).
– Мадонни флорентійського періоду («Террануова», «Грандука», «Мадонна з щигликом», «Прекрасна садівниця» та ін.).
– Мадонни римського періоду («Альба», «Альдобрандіні», «ді Лорето», «делла Седіа»). «Сикстинська Мадонна» як вершина творчості Рафаеля.
- Інші іконографічні мотиви: «Заручини Марії», «Свята родина», «Sacra Conversazione», «Видіння Єзекиїла», «Преображення» та ін. Еволюція стилю Рафаелевого живопису.
20/02/2020
– Рафаель Санті – неперевершений майстер монументального живопису. Золота доба італійської фрески. Вuon fresco від дученто до чінквеченто (Джотто, Мазаччо, делла Франческа, Гірландайо і т.д.).
– Римська топографія Рафаелевих стінописів.
– Фрески ватиканських станц (Сеньятура, Еліодоро, Інчендіо). Іконографічна програма: композиції «Афінська школа», «Диспута», «Парнас», «Вигнання Еліодора», «Звільнення св. Петра», «Месса в Бользені» та ін.
– Інші фрески авторства Рафаеля у Ватикані та Римі: розписи каплиць у церквах Санта Марія дель Пополо, Санта Марія делла Паче; у ватиканських лоджіях.
– Мотиви класичної міфології (розпис вілли «Фарнезіна» – «Тріумф Галатеї»).
– Організація майстерні Рафаеля, його асистенти. Роботи, виконані у співавторстві (розписи «Константинової зали» та ін.).
27/02/2020
– Внесок Рафаеля Санті у розвиток нових жанрів та засобів європейського мистецтва ранньомодерної доби. Нова типологія творів. Народження tableau – європейської картини.
– Жанр портрету у творчості Рафаеля. Галерея портретів його авторства: портрети Аньйоло і Маддалени Доні, Бальдаccаре Кастільйоне, пап Юлія ІІ і Льва Х, Лоренцо де Медічі, «Donna Velata» та ін.
– Розвиток мистецтво рисунку. Рафаель як славетний рисувальник.
– Гравюри за композиціями Рафаеля. Співпраця з Маркантоніо Раймонді.
– Серія монументальних картонів до килимів Сикстинської капели.
– Рафаель як архітектор. Участь у проекті ватиканської базиліки Сан П’єтро. Стосунки з Донато Браманте. Проекти палаців (резиденція Бранконіо дель Аквіла та ін.).
5/03/2020
– Після Рафаеля: впливи Рафаелевого стилю в мистецтві пізнього Ренесансу. Творчість його учнів (Джуліо Романо та ін.).
– Альтернативи ранньомодерної доби: маньєризм, караваджизм. Послідовники рафаелівської традиції в бароковому Римі (Аннібале Каррачі та ін.). Народження класицизму (Нікола Пуссен).
– Загальноєвропейський культ Рафаеля у ХVІІІ та ХІХ ст. – відображення в мистецтві доби Просвітництва і неокласицизму (Жак-Луї Давід, Ж.-О.-Д. Енгр). Академічні епігони Рафаеля.
– Шанувальники у таборі романтизму (назарейці та ін.).
– Критика та апологія Рафаеля у ХІХ та ХХ ст. Мотиви Рафаеля в мистецтві новітнього часу (кейси Едуарда Мане, Пабло Пікассо).
– Класичність Рафаеля – новий погляд.