Унікальні архівні документи Галицького музичного товариства

Культура формує навколишнє середовище з його ідеалами та системою цінностей, тими основами суспільства, які окреслюють поведінку людини. Вона виконує функції, які регулюють суспільну свідомість. Музичні товариства у цьому культурному процесі займають ключові позиції. Організовані на демократичних засадах музичні товариства, де на рівних спілкувались між собою князі і юристи, вищі сановники і професори університетів, лікарі, урядовці, учні, студенти і професійні музиканти, становили ту ідеальну комунікативну культурну спільноту, яка відповідає в уявленням про vir eruditus, людину освічену.
Галицьке Музичне Товариство від моменту свого утворення у 1838 році, за понад сто років свого існування (до 1939) відігравало надзвичайно важливу, піонерську роль у розвитку музичної культури Львова та Галичини. ГМТ зуміло здійснити ряд таких фундаментальних перетворень в музичному житті Львова і цілого краю, що ними користується культурна громадськість до сьогодні. Реалізуючи окреслені функції, ГМТ вплинуло на розвиток аматорського і професійного музикування у різних соціальних та національних середовищах, музичне виконавство, професійну музичну освіту не тільки у Львові, але й у всій Галичині, оскільки за його зразком виникали подібні інституції в інших містах, займалися інтенсивною концертною, просвітницькою діяльністю, дбаючи про відповідне естетичне виховання суспільства, постійно крокуючи в авангарді сучасних тенденцій.
Товариство об’єднувало не тільки сотні меломанів, аматорів-дилетантів, чи просто шанувальників музики, але й видатних музикантів – співаків, інструменталістів, диригентів, композиторів, педагогів, музикознавців, плекало регіональну композиторську творчість, відігравало роль важливого осередку національної самоідентифікації, в першу чергу поляків, але при тім залучаючи українців у різні сфери своєї діяльності, невдовзі інспірувала появу їх власних товариств, передусім «Руської бесіди», «Бояну». Діяльність ГМТ вплинула на появу багатьох подібних товариств у поліетнічному та полікультурному середовищі Львова і Галичини.
Завдяки ініціативі ГМТ і його керівництву Львів почув видатних музикантів своєї епохи – Ференца Ліста, Генрика і Юзефа Венявських, Станіслава Монюшка, Марцеліну Чарторийську, Йоганна Брамса, Пабло Сарасате, Йожефа Йоахіма, Ігнаца Яна Падеревського, Зигмунта Носковського, Владислава Желєнського та багатьох інших. Консерваторія ГМТ (заснована у 1853 році, одна з перших у Східній Європі) виховала багатьох польських і українських музикантів світової слави – серед них Соломію Крушельницьку, Олександра Мишугу, Модеста Менцінського, Василя Барвінського та інших.
До появи відповідних агенцій, артистичних імпресаріатів, філармонії саме Товариство відповідало за інтенсивність і якість концертного життя в місті. Завдяки активній концертній діяльності Товариства у 1891 році виникло концертне бюро, що запрошувало на львівську естраду кращих виконавців світу, а водночас підтримували найталановитіших місцевих виконавців, нерідко даючи їм успішний старт до світової кар’єри.
ГМТ сформувало культуру розваг у місті, забезпечуючи оркестровим супроводом бали та редути, а композитори, члени ГМТ, спеціально створювали танцювальний репертуар належного художнього рівня для цих акцій. Активним було ГМТ в благодійності, щорічно організовуючи доброчинні концерти для знедолених, бідних, хворих. ГМТ залишило безцінну нотну бібліотеку,унікальні рукописи та документи для нащадків, просвітницькі, хорові, спеціалізовані тощо.
Весь цей безцінний духовний скарб не зник, а перейшов у нові форми музичного життя, відповідні до духу наступної епохи і суспільного розвитку, переймаючи велику традицію Галицького Музичного Товариства.