Не так давно у театральному світі виникло таке поняття, як «імерсивний театр». Він передбачає інтерактив і безпосереднє занурення глядача в сценічну дію. Тому, на нашу думку, такі засоби впливу актуальні саме для дітей, які тільки починають пізнавати цей світ (вік від нуля до 3-х років). В такому спектаклі важлива саме тактильна гра, що першочергово виконує пізнавальну функцію. ЇЇ головне завдання - зацікавить дитину дією видовища, познайомити з новими предметами, звуками, відчуттями. Вистава народжуватиметься із самих простих і зрозумілих речей, фактур, форм. Даний проект спрямований на ознайомлення малят з новими предметами, поняттями, звуками, з тими, хто живе поруч з нами. Вчить взаємодіяти з іншими людьми, не боятися публічної уваги.
Спираючись на досвід закордонних бебі-театрів і керуючись рекомендаціями дитячих психологів, ми хочемо запровадити в Україні власний принцип створення вистав для найменшого глядача. Поєднати «імерсивний театр» з виразними засобами лялькового театру. Створити навколо дитини відповідну атмосферу використовуючи фактуру, колір звук, рух…заохочуючи цим глядачів до взаємодії. Впливаючи на нього як візуально, так і тактильно. Адже діти зазначено віку не люблять споглядати і спостерігати за грою, їм більше довподоби бути безпосередніми учасниками дії.
Про що.
Поняття «будинок» з першої ж миті входить в життя дитини. Почнемо з того, що животик мами – це також певною мірою затишна оселя на перші місяці життя. Потім довгий час хатинкою вбачається колиска, далі малюк знайомиться і з будинком в якому живе він сам, та його родина... Тому першочергове завдання вистави - показати малюку, що у світі, який його оточує, є ще багато інших осель. За їх дверима знаходиться різноманітне та цікаве життя. Варто тільки постукати… почекати… і вам обов’язково відкриють!
Як це буде виглядати.
Ігровий майданчик матиме вигляд манежу зробленого з картонних коробок-будиночків. Майданчик буде заповнено тактильними подушками . Адже на початковому етапі розвитку, для дитини важливе саме тактильне сприйняття. Затишок і приємні на дотик місця їх розташування, ключові у створенні простору для подібного дійства. Тому передбачається ретельний відбір фактур для подушок. А ще самі будинки, точніше їх розмір, відіграватимуть важливу роль у ідейній спрямованості вистави. Бо розкриваючи основну тему, ми розуміємо, що варто не забувати робити акценти і на поняттях, що тільки входять у свідомість немовляти: велике-мале, квадратне-прямокутне-кругле, високе-низьке… Адже світ довкола нас такий різний!
А ще, наша вистава буде обов’язково починатися зі звичайної розмови, знайомства, а закінчуватися спільним дослідженням декорації, та вільного її переміщення. Адже кожна коробка-будинок то цілий світ, у який можна буде зазирнути будь-кому , посидіти, полежати, помацати, ну, і куди ж без цього – порвати, розібрати, дослідити.
На нашу думку, дитина, яка ще не володіє словом, живе у світі фарб, форм і звуків, і саме в цей період дуже добре розуміє мову руху та візуальних образів. Тому, виникнення поняття «театр» в такому милому віці абсолютно доречне. Адже театр починається там, де починається гра в саме життя.