Київська область, Кіровоград, Ковель, Коломия, Львів... Мандрівна виставка українського народного одягу «Я маю в серці те, що не вмирає... Евакуйована колекція» подорожує Україною. Сьогодні цей неоціненний скарб народної майстрині, етнографа міста Старобільська Луганської області Єлизавети Главацької зупинився в Червонограді. Його представляє Микола Павлюченко.
За професією – інженер, а за духом – козак. Він із першого дня Майдану Гідності захищав країну, а з початком антитерористичної операції вступив до лав добровольчого батальйону «Айдар». Микола Павлюченко, уродженець Дніпропетровщини, рятував розбомблені бібліотеки на Луганщині, розносячи книги по сільських хатах. Боляче було дивитись на речі етнографа із Старобільська, адже в 50-ти кілометрах вибухали снаряди і били «гради». Війна могла забрати й знищити чудову колекцію українського одягу Луганщини і не тільки. Рішення було однозначне: за дві «військові» зарплати, видані йому на лікування обпечених легень і контузій, викупити в Єлизавети Главацької її колекцію.
Вишиті білим по білому занизані мережкою сорочки, цікаві своїм оздобленням юпки (верхній одяг, легка вкорочена жіноча свита), прикрашені оксамитом керсетки (жіночий верхній одяг, без рукавів, пошитий у талію), пояси-крайки, костюми Слобожанщини ХІХ – початку ХХ століть – це унікальні речі культури українського Сходу країни. Вони представлені в експозиції поряд із реаліями сьогоднішнього Донбасу, атрибутами неоголошеної війни в Україні: маскувальною сіткою, бронежилетом, казанком, набійною стрічкою, залишками снаряду від «градів»...
Виставка українських оберегів «Я маю в серці те, що не вмирає... Евакуйована колекція», які стали зброєю проти бездуховності й агресії, експонується в Палаці Потоцьких (Червоноградська філія Львівського музею історії релігії) до кінця лютого.